Святий Дух – це найбільший дар Бога
Даючи нам свого Духа, Бог дає на себе.
Це дар не сотворений.
Ким є Дух Святий?
Нагадує нам, що Бог є таємницею.
Син Божий є правдою про Бога, є Богом об’явленим. Натомість Дух є Богом, Який надалі залишається прихованим, є Його недоступною глибиною, яку людина неспроможна зрозуміти. Апостол Павло асоціює Духа з глибиною Бога: «Дух досліджує все, навіть глибини Божі» (1Кор 2, 10).
Дух – це сила, яка «схиляє» Бога, щоб сотворював, об’являв, втілювався. Він є силою об’явлення : Син став Людиною в Ньому і через Нього, але Він сам не об’являється. Він і буде таємницею Бога.
Це Він є Джерелом апофатичного богослов’я, котре твердить, що все, що ми говоримо про Бога, – замало; легше сказати ким Бог не є, ніж ким Він є. Він завжди більший, і тому найкраща постава людини перед Богом – це мовчазна адорація. Бог є Словом, тому потрібно про Нього говорити, є також Духом, тому потрібно перед Ним мовчати. Це Він керує розвитком молитви, від медитації до контемпляції, тобто молитви люблячого мовчання.
На таємничість Святого Духа вказує також Його Ім’я – Руаг (вітер). Господь говорить, що Дух є як вітер: «Вітер дме, куди хоче, і шум його чуєш, але не відаєш, звідкіль приходить і куди йде» (Йн 3, 8). Вітер не можна схопити, ним не можна керувати. Не можна передбачити куди він попрямує. Людина, якою керує Дух, отримує щось з Його таємниці і непередбачуваності. «Так воно з кожним, хто родиться від Духа» (Йн 3, 8).
Також два Його великі символи – вода і вогонь – говорять про Його таємничу природу. Вода жива. «Як каже писання: ріки води живої потечуть із нутра його. Так він говорив про Духа, що мали прийняти ті, які увірували в нього» (Йо 7, 38-39). Вода жива, вода джерельна; розбризкуючись, вона перебуває в русі. Відтак ми нічого не можемо зробити, не можемо Ним покерувати. Можемо тільки відкрити джерело.
Дух – це також Вогонь. У вигляді вогню Він сходить на Апостолів в День П’ятидесятниці. Однак Він є особою в зовсім інший спосіб, ніж люди: існує не тільки сам у собі, а й Особах Бога Отця і Бога Сина. Він не тільки відкривається на інших і дає себе, але є Відкритістю і Даром. Він не тільки діє, але є Діянням. Через Нього Бог об’являє і дає себе. Всюди, де Дух об’являється, щось діється. Він є Подією.
Ісуса можна собі уявити, побачити через віру. Духа ж – не можна, але можна його знати : «Ви ж Його знаєте, бо він перебуває з вами і у вас буде» (Йн 14, 17).
Знати Духа Святого означає досвідчувати Його діяння, відкрити себе на Його вплив, бути слухняним Його натхненню.
о. Ришард Федерчик
