Інтелектуальна формація
У сьогоднішній ситуації розвитку науки і виникнення нових філософських поглядів (пор. ОТ 15) завдяки інтелектуальній формації майбутні пастирі повинні добре пізнати дух теперішнього часу, щоб пригодуватись до діалогу із сучасними людьми. Інтелектуальна формація також є необхідним фундаментом «нової євангелізації» в світі, де зростає масова байдужість до релігії, також релігійний синкретизм, агностицизм, підміна понять та інвазія сект.
«Якщо навіть кожний християнин повинен бути готовий обороняти віру і вказувати на підстави надії, котра є в нас (пор. І Пет 3,15), то тим більше кандидати до священства і пресвітери повинні надавати велику увагу інтелектуальній формації в процесі виховання і пастирської діяльності, адже для спасіння братів і сестер повинні шукати глибшого пізнання Божих тайн» (РБУ 51). Також явище широко розвинутого плюралізму, не тільки в світському суспільстві, але також в самій спільноті Церкви, вимагає великого вміння критичного розпізнавання явищ і речей в їх причині, результаті і взаємних відносинах.
З такою метою необхідно два роки ретельно вивчати філософію, яка веде до глибшого розуміння та інтерпретації особи, її свободи та відносин з Богом і світом. Філософія не тільки є фундаментом для богослов’я, а й також, з огляду на загальний суб’єктивізм і релятивізм етичних засад і норм, котрі сьогодні становлять критерій правди, повинна виконувати роль запоруки певності правди.
«Якщо ти не впевнений у правді, як можна покласти на шалях ціле своє життя і знайти сили, щоб ставити важливі питання, що стосуються життя інших людей?» (Pastores Dabo Vobis 52).
Основою інтелектуальної формації є вивчення Святої науки богослов’я.
«Правдиве богослов’я походить з віри і прагне вести до віри (…), а його метою є подавання їжі для віри» (РОУ 53). Вивчаючи богослов’я, семінарист повинен сформувати і прийняти за власний правдивий погляд об’явлені правди в Христі і Церкві, котрі Учительський Уряд подає як правдиві. Йдеться про пізнання правд в органічний спосіб, тобто в їх причині, розвитку і результаті. Правдивий погляд на об’явлені правди семінарист здобуде через синтез досягнень різних богословських дисциплін, специфіка яких має правдиву вартість у їх зв’язку (пор Pastores Dabo Vobis 54).
Потрібно особливо звернути увагу на труднощі і напругу, які виникли між Учительським Урядом Церкви і богословським дискусіями. Інтелектуальна формація в Семінарії має на меті переказати семінаристам правдиву науку Церкви, будучи через це дороговказом істинної віри.
«Не можна приймати погляди, що виникли в результаті непорозумінь і замішань, але старанно відрізняти загальну науку Церкви від думки богословів і тенденцій, що проминають, так званих «модних теорій». Немає «паралельного» уряду, є єдиний Уряд Петра й Апостолів, Папи і єпископів» (Pastores Dabo Vobis 55).
В основному інтелектуальна формація здобувається на лекціях, практичних заняттях і наукових семінарах, котрі поділені на два семестри в рік, і закінчуються екзаменаційною сесією, згідно з «Ratio studiorum».
Наприкінці другого курсу, коли семінаристи закінчують вивчати філософію, є так званий екзамен «еx universa» – Philosophcum, і захист філософських робіт. Натомість вивчення богослов’я закінчується екзаменом «ех universa» – Theologicum, та захистом наукової роботи у галузі, яку обирає сам семінарист. В рамках філіації богословського факультету до Папського Латеранського Університету семінарійна робота може бути зарахована і захищена як магістерське дослідження.
З інтелектуальною формацією тісно пов’язана проблема інкультурації віри, яка повинна бути виразом послуху наказу Христа йти і проголошувати Євангеліє кожному створінню (пор. Мк 16,15). Це не синкретизмом і не пристосування до культур, але проникнення Євангелія в глибину культур. Втілюючись в них, воно підносить їх до висоти таємниці спасіння, відкидаючи ті елементи, котрі суперечать християнській вірі та способам життєдіяльності. Семінаристи, які походять з різних культур, не можуть применшувати вимог до себе, а також людських, християнських і священицьких цінностей. Водночас вони повинні оцінювати позитивні елементи власних культур (пор. Pastores Dabo Vobis 55).
Кожен курс навчання характеризується вивченням певних дисциплін. Деякі предмети викладаються кілька років. У наступному матеріалі ми представимо предмети, які вивчаються в семінарії, та їх короткий опис, а також розповімо про викладачів, які їх викладають.
Вступний курс
|
Предмет |
опис |
|
Катихизм:
|
Має на меті подати органічний і синтетичний виклад найважливішого і фундаментального змісту католицького віровчення як у тому, що стосується віри, так і в тому, що стосується моралі, у світлі Другого Ватиканського Собору і Церковної Традиції загалом |
|
Християнська віра |
Має на меті визначити, у чому полягає Об’явлення, через яке Бог звертається до людини і віддає Себе їй. А також у чому полягає віра, якою людина відповідає Богові, та Символ Віри. |
|
Літургіка |
Наука про літургію Церкви, яка займається історією, теологічною думкою, душпастирською функцією, аскетично-містичним змістом певних обрядів Церкви |
|
Життя в Христі |
Вивчення заповідай в світлі Катихизму Католицької Церкви |
|
Аскетика |
Розглядає зміст і важливість молитви в житті віруючих, також пояснює семи прохань, вміщених в молитві «Отче Наш» |
|
Латинь |
Вивчення латиської мови |
|
Вправи з Літургіки |
Удосконалення практичних навичок, дій та жестів під час Літургії. |
|
Польська мова |
Вивчення польської мови |
|
Українська мова |
Поглиблення знань з української мови |
|
Спів |
Поглиблення та удосконалення знань і вмінь з музичного мистецтва. |
|
Методика |
Це сукупність способів і прийомів доцільного проведення будь-якої роботи або наука про те, як правильно викладати якийсь предмет |
|
Savoir-vivre |
Вивчення правил етикету |
І курс
|
Предмет |
опис |
|
Історія Церкви |
Вивчення всієї історії Церкви від початку християнства до новітніх часів |
|
Історія Спасіння |
Предмет, який розглядає дію Бога серед вибраного народу Ізраїлю від початку і до часів Ісуса Христа |
|
Грецька мова |
Вивчення старогрецької мови та переклад Біблійних текстів |
|
Психологія |
Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот |
|
Пасторальна фонетика |
Правильність читання, вироблення інтонації та дикції, постави під час читання, правильність вимови |
|
Літургіка |
Наука про літургію Церкви, яка займається історією, теологічною думкою, душпастирською функцією, аскетично-містичним змістом певних обрядів Церкви |
|
Латиньська мова |
Вивчення латиської мови |
|
Українська мова |
Поглиблення знань з української мови |
|
Спів |
Удосконалення знань і вмінь з музичного мистецтва |
|
Богослов’я духовності |
Займається поетапною співпрацею конкретної людини з Божою благодаттю. Дає безпосередні вказівки щодо ведення духовного життя |
|
Історія філософії |
Наука, яка упорядковано представляє життя та твори філософів |
|
Метафізика |
Філософська наука, яка описує структуру та першопричини всього, що існує |
|
Вправи з філософії |
Практичні заняття з філосовських предметів |
|
Вступ до філософії |
Філософська наука, що допомагає в розумінні основних засад філософії |
|
Логіка |
Філософська наука про основні засади мислення |
|
Теорія пізнання |
Філософська наука, що пояснює можливість пізнання всього оточуючого |
|
Методологія |
Філософська наука, яка окреслює різні методи, що застосовуються під час вивчення філософії |
|
Українська література |
Розгляд і вивчення творчості українських письмеників |
ІІ курс
|
Предмет |
опис |
|
Історія філософії |
Наука, яка упорядковано представляє життя та твори філософів |
|
Етика |
Філософська наука, яка розглядає теорію моральної свідомості вчинку або моральної вартості вчинку |
|
Філософська антропологія |
Наука про людину та суть її діяння |
|
Філософія природи (космологія) |
Філософська наука, яка описує природні явища |
|
Методика |
Це сукупність способів і прийомів доцільного проведення будь-якої роботи або наука про те, як правильно викладати якийсь предмет |
|
Філософія релігії |
Філософська наука, що розглядає виникнення, основне вчення та діяльність різних релігій |
|
Теодицея (філософія Бога) |
Філософська наука, яка говорить про існування та натуру Бога, опираючись на людський розум, який шукає остаточні причини існуючого світу |
|
Історія Церкви |
Вивчення всієї історії Церкви від початку християнства до новітніх часів |
|
Патрологія |
Теологічна галузь, яка займається життям і навчанням церковних письменників, християнської давнини |
|
Вступ до богослов’я |
Наука, що розглядає методи вивчення богослов’я |
|
Літургіка |
Наука про літургію Церкви, яка займається історією, теологічною думкою, душпастирською функцією, аскетично-містичним змістом певних обрядів Церкви |
|
Вступ до Святого Писання |
Частина теології, що займається питаннями, необхідними для правильного розуміння Святого Письма |
|
Грцька мова |
Вивчення старогрецької мови та переклад Біблійних текстів |
|
Богослов’я духовності |
Займається поетапною співпрацею конкретної людини з Божою ласкою. Вказує безпосередні вказівки як вести духовне життя |
|
Латиньська мова |
Вивчення засад латиської мови |
|
Спів |
Поглиблення та удосконалення знань і вмінь з музичного мистецтва. |
|
Інформатика |
Дисципліна, що вивчає питання, пов’язані з пошуком, збереженням, передаванням і використанням інформації |
|
Іноземна мова |
Вивчення однієї з іноземних мов (англійська, німецька, італійська, староєврейська) |
ІІI курс
|
Предмет |
опис |
|
Фундаментальне Богослов’я |
Теологічна галузь, яка займається фундаментальними питаннями віри і теології |
|
Моральне Богослов’я |
Галузь християнської теології, яка займається моральністю людських вчинків
|
|
Егзегеза Старого Завіту |
Дослідження, тлумачення та інтерпретація текстів Святого Письма |
|
Егзегеза Нового Завіту |
Дослідження, тлумачення та інтерпретація текстів Святого Письма Нового Завіту |
|
Богослов’я Духовності |
Займається поетапною співпрацею конкретної людини з Божою благодаттю. Дає безпосередні вказівки щодо веденнядуховного життя |
|
Літургіка |
Наука про літургію Церкви, яка займається історією, теологічною думкою, душпастирською функцією, аскетично-містичним змістом певних обрядів Церкви |
|
Історія Церкви |
Вивчення всієї історії Церкви від початку християнства до новітніх часів |
|
Патрологія |
Теологічна галузь, яка займається життям і навчанням церковних письменників, християнської давнини |
|
Канонічне право |
Сукупність виданих Католицькою Церквою норм та законів, які регулюють церковне життя |
|
Латиньська мова |
Вивчення засад латиської мови |
|
Спів |
Поглиблення та удосконалення знань і вмінь з музичного мистецтва та вивчення літургійного співу |
|
Катехитика |
Галузь теології, яка займається вивченням засад релігії
|
|
Вправи з катехитики |
Практичні заняття з проведення катихиз
|
|
Педагогіка |
Наука про виховання, предметом якої є виховна діяльність. Її ціллю є надавати всьому суспільству, і насамперед молодому поколінню, загальні знання про систему цінностей |
ІV курс
|
Моральне богослов’я |
Галузь християнської теології, яка займається моральністю людських вчинків |
|
Богослов’я духовності |
Займається поетапною співпрацею конкретної людини з Божою благодаттю. Дає безпосередні вказівки щодо ведення духовного життя |
|
Екзегеза Старого Завіту |
Дослідження, тлумачення та інтерпретація текстів Святого Письма |
|
Екзегеза Нового Завіту |
Дослідження, тлумачення та інтерпретація текстів Святого Письма |
|
Пасторальне богослов’я |
Дисципліна практичної теології, предметом якої є зв’язок між віруючою людиною та сучасним світом і Церквою |
|
Катехетика |
Галузь теології, яка займається вивченням засад релігії |
|
Вправи з катехитики |
Практичні заняття з проведення катихиз |
|
Євангелізація |
Наука про те, як правильно доносити Добру Новину до людей |
|
Гомілетика |
Богословська наука, яка займається методами та способами проповідництва |
|
Вправи з гомілетики |
Практичні заняття з підготовки та виголошення проповідей |
|
Канонічне право |
Сукупність виданих Католицькою Церквою норм та законів, які регулюють церковне життя |
|
Спів |
Поглиблення та вдосконалення знань і вмінь з музичного мистецтва та вивчення літургійного співу |
|
Літургіка |
Наука про літургію Церкви, яка займається історією, теологічною думкою, душпастирською функцією, аскетично-містичним змістом певних обрядів Церкви |
|
Богослов’я Сходу |
Теоголічна наука, яка займається вивченням теології Східних Церков, особливо Православної Церкви |
|
Літургія Сходу |
Предмет, який вивчає особливості Літугрії Східних Церков та впровадження до Павославної Літургії |
|
Історія Мистецтва |
Наука, що вивчає походження і розвиток мистецтва в різних культурах |
V курс
|
Моральне богослов’я |
Галузь християнської теології, яка займається моральністю людських вчинків |
|
Екзегеза Старого Завіту |
Дослідження, тлумачення та інтерпретація текстів Святого Письма |
|
Екзегеза Нового Завіту |
Дослідження, тлумачення та інтерпретація текстів Святого Письма |
|
Богослов’я духовності |
Займається поетапною благодаттю. Дає безпосередні вказівки щодо ведення духовного життя |
|
Пасторальне богослов’я |
Дисципліна практичної теології, предметом якої є зв’язок між віруючою людиною та сучасним світом і Церквою |
|
Катехитика |
Галузь теології, яка займається вивченням засад релігії |
|
Вправи з катехетики |
Практичні заняття з проведення катихиз |
|
Гомілетика |
Богословська наука, яка займається методами та способами проповідництва |
|
Вправи з гомілетики |
Практичні заняття з підготовки та виголошення проповідей |
|
Канонічне право |
Сукупність виданих Католицькою Церквою норм та законів, які регулюють церковне життя |
|
Спів |
Поглиблення та вдосконалення знань і вмінь з музичного мистецтва |
|
Літургіка |
Наука про літургію Церкви, яка займається історією, теологічною думкою, душпастирською функцією, аскетично-містичним змістом певних обрядів Церкви |
|
Екуменізм |
Предмет, який займається співпрацею та взаєморозумінням між християнами різних конфесій та прагненням до єдності християн
|
|
Душпастирство сімей |
Предмет, який займається стратегіями Церкви, які ведуть до будування сімейної спільноти |
|
Богослов’я Сходу |
Теологічна наука, яка займається вивченням теології Східних Церков, особливо Православної Церкви |
|
Пасторальна психологія |
Наука, ціллю якої є використання теології і результатів психологічних досліджень для розв’язання душпастирських проблем |
VІ курс
|
Біблійне богослов’я |
|
|
Богослов’я духовності |
Займається поетапною співпрацею конкретної людини з Божою благодаттю. Дає безпосередні вказівки щодо ведення духовного життя |
|
Моральне богослов’я |
Галузь християнської теології, яка займається моральністю людських вчинків |
|
Літургіка |
Наука про літургію Церкви, яка займається історією, теологічною думкою, душпастирською функцією, аскетично-містичним змістом певних обрядів Церкви |
|
Пасторальне богослов’я |
Дисципліна практичної теології, предметом якої є зв’язок між віруючою людиною та сучасним світом і Церквою |
|
Гомілетика |
Богословська наука, яка займається методами та способами проповідництва |
|
Вправи з гомілетики |
Практичні заняття з підготовки та виголошення проповідей |
|
Пасторальна медицина |
наука про фізичні стани людини та про вплив різних гріхів на них |
|
Вправи з канонічного права |
Практичні заняття з канонічного права |
|
Конфесійне право |
Співвідношення між церквою та державою |
|
Спів |
Поглиблення та удосконалення знань та вмінь та з музичного мистецтва та вивчення літургійного співу |
|
Напрямки сучасної філософії |
Вивчення сучасних філософів та філософських течій |
Трактати
(вивчаються з третього по шостий курс, певен трактат на відповідному курсі)
|
De fide |
Розділ богослов’я, що тлумачить питання про умови, шляхи та засоби спасіння людини завдяки Ісусу Христу |
|
De Deo Uno et Trino |
Про Бога Єдиного і Трійцю |
|
De Deo creante et elevante |
Про Бога Сотворителя |
|
Антропологічна теологічна |
Займається людиною, іі долею, гідністю і призначенням у світлі об’явлення |
|
De Verbo incarnato |
Про втілення Ісуса Христа |
|
De Christo Redemptore |
Розділ богослов’я, що тлумачить питання про умови, шляхи та засоби спасіння людини завдяки Ісусу Христу |
|
De gratia |
Про Божу благодать |
|
Пневматологія |
Про Святого Духа |
|
Еклезіологія |
Про Церкву |
|
De sacramentis |
Про Таїнства |
|
Маріологія |
Про Матір Божу |
|
De novissimis (Eschatologia) |
Про майбутні речі |