«…БУВ У В’ЯЗНИЦІ І ВИ ПРИЙШЛИ ДО МЕНЕ…»
(Мт 25, 36)
У 25 розділі Євангелія від Матея Ісус ототожнює себе з хворими, голодними, спраглими, нагими та ув’язненими. Ми майже кожного дня зустрічаємо таких людей, але важче зустрітися з тими, які знаходяться в місцях позбавлення волі. Нам легко допомогти голодному – дати шматок хліба; жебраку, який просить одяг, можемо віддати старі непотрібні штани. Більшість з цих людей не винні, що опинилися в такій ситуації. Тому, з відчуттям жалю, ми хочемо їм допомогти.
Але як же ж тоді ставитися до ув’язнених, які свідомо і добровільно обрали зло? Світ їх засуджує, повністю ізолює. А Ісус навпаки – дає нам приклад любові до них. Бог ніколи не засуджує людину, тільки її злі вчинки.
У неділю, 30 березня, вісім семінаристів Вищої Духовної Семінарії з Городка разом з дієцезіальним єпископом Леоном Дубравським та о. Едуардом Пюро (настоятель парафії св. Йосифа у м. Ізяслав) відвідали засуджених, які відбувають покарання у Замковій Виправній Колонії № 58 м. Ізяслав Хмельницької обл. Це був другий візит семінаристів до цієї колонії (перший відбувся в січні 2014 року).
Наша зустріч розпочалася Літургією Слова, яку вів єпископ Леон. На проповіді він зробив короткий синтез читань з уже пережитих неділь Великого Посту. Також єпископ вів діалог із ув’язненими, запитуючи їх, чи були хрещені, чи вони взагалі колись були в церкві… Помолившись молитвою «Отче наш» та отримавши пастирське благословення, в’язні мали змогу роздумувати над притчею про блудного сина, яка була представлена семінаристами у вигляді сценки. Після цього було дві катехизи на тему Великого Посту та Воскресіння Ісуса Христа. Між кожним із цих дійств ми разом співали великопісні пісні, роздумуючи над ціною нашого спасіння.
Думаю, що кожен з нас пережив у цей день щось неймовірне. Особисто я старався дати цим людям хоча б маленький промінь любові – Божої Любові! Ми всі – Божі діти, яких дуже сильно любить Господь. Мабуть, ще довго перед моїми очима будуть їхні погляди. З одного боку, – ображені, але, в той самий час, – погляди прагнення любові та доброти. Просимо всіх про молитву за ув’язнених, особливо за тих, які засуджені посмертно.
Текст: кл. Євген Фізер
