Особлива гостя

У четвер, 5 травня, в Урочистість Христового Вознесіння, ми мали змогу вікласти підручники і зосередити усю свою увагу лише на словах духовного отця, адже підійшов час чергового Дня Зосередження.

Ці одноденні реколекції були по особливому сповнені радісного очікування, адже за дивним збігом обставин наша семінарія мала змогу приймати у себе реліквії блаженної Марти Вєцкої, які вже від 2015 року розпочали паломництво по Україні. Але про все по порядку.

Реколекцій нам провів о. Марцін Янкевич, який є духовним отцем у семінарії. Він вирішив ззосередити нашу увагу на чотирьох видах семінарійної формації – людській, духовній, інтелектуальній та пасторальній.

«Свою віру можемо перевірити у відношеннях з іншими людьми. Ось де закладається перше зерно людської формації» – говорив о. Марцін – «Взагалі, формація має вести до свободи. До розумної свободи. Пригадаймо собі слова Апостола Павла: “Я все можу, але не все мені мені є корисне”».

У другій конференції отець розглядав з нами значення духовної формації. Її метою є з’єднання з Богом і пошук Христа: «…релігійність не теж саме, що духовність. Людина може бути присутньою у Церкві, але не мати щастя з’єднання зі Спасителем» – розмірковував о. Марцін. Реколекціоніст також нагадав нам, які є засоби духовної формації – це молитва, медитація і Євхаристія: «Кожному з нас слід остерігатися мінімалістичного підходу у нашій духовній формації. Це, наприклад, виконання лише того, що є встановлене семінарією чи Церквою, але ні в якому разі не виходити за рамки приписів: “Служба один раз в тиждень і достатньо. Не маю зобов’язання бути присутнім на Євхаристії кожного дня” – такі слова, на жаль, не рідко можна почути… Це є менталітет раба. Постає питання – На що ж, тоді, зберігаєш сили? Одна година для Господа, а інші години тоді для кого? Для Сатани?» – іронічно залишає відкритими ці запитання реколекціоніст.

На завершення цих роздумів духовний отцець нагадав нам гасло Йоана Павла ІІ – TotusTuus (Повністю Твій), за яким і ми маємо намагатись слідувати у своєму житті.

На Євхаристії, яку очолював наш єпископ-помічник Радослав Змітрович, отець Марцін, у часі проповіді, зосередив наші думки на пасторальній формації: «Як розчин бетону з’єднує і зміцнює між собою цеглини для того, щоб будинок вистояв у різні примхи погоди, так і любов з’єднує нас між собою для будування Церкви у якій перебуває Христос. […] Бути братом серед братів – це уміння слухати інших».

На завершення Служби Божої єпископ Радослав пригадав усім нам завдання християнина у світі: «Небо є відкрите… Наша велика місія – проголошувати це».

У третій Конференції отець Марцін роздумував разом із нами над важливістю інтелектуальної формації: «Інтелектуальні знання без віри не покажуть нам сенсу життя. […] Так, як справжня любов не може вести до гріха, так і правдиві знання про Бога не ведуть до зневіри».

Після вечері настала довгоочікувана мить – уся семінарійна спільнота вийшла до центрального входу, щоб з пошаною, у святковій процесії супроводити реліквії блаженної Марти Вєцької до каплиці та молитись за її заступництвом до повного любові і благодаті Отця.

А ранком священик з ордену святого Вікентія де Поля, відповідальний за паломництво реліквій – отець Сергій Павліш – очолив святкову Святу Месу. «Із свого дитинства Марта винесла дві речі: віру, яка була вихована у сім’ї, а також – допомогу ближньому на взір Ісуса Христа. Адже Спаситель об’являв нам Отця також і через вчинки милосердя» – говорив отець-паломник на проповіді.

Після уроків, тобто перед обідньою перервою відбувся святковий молебень на завершення гостювання реліквій блаженної Марти у нашій семінарії.

Маю надію, що отець Сергій, разом із супроводжуючим його семінаристом Андрієм, матиме змогу і сили відвідувати якомога більше парафій з реліквіями цієї блаженної монахині, адже так багато людей сьогодні потребують таких світлих прикладів цілющої дії милосердя.