Попільна Середа – початок Великого Посту
Час Великого Посту — це час приготування до Пасхи. Це період покути та навернення до Бога. У всіх релігіях піст служить наближенню людини до Бога, так само й у християн Великий Піст допомагає приготувати людські серця до приходу Воскреслого Христа. Великий Піст триває 40 днів.
Це число в Біблії означає приготування до чогось дуже важливого: Ісус постить 40 днів у пустелі перед тим як розпочати свою публічну діяльність, вибраний народ, перш ніж увійти до обіцяної землі, 40 років мандрує пустелею… Сам піст включає в себе три елементи Покути (означає молитву, піст та милостиню), Хрещення (пробуджує у вірних прагнення до відновлення тієї благодаті, яка на них були вилита Святим Духом під час Таїнства Хрещення) і Муки Христової (роздуми про страждання і смерть нашого Спасителя Ісуса Христа). Розпочинається Великий Піст Попільною Середою, а закінчується Пасхальним Триденням. Сьогодні ми з вами поговоримо про початок Сорокаденного Посту, тобто про Попільну Середу.
Як уже було сказано, Великий Піст починається Попільною Середою. Ця назва походить від церемонії посипання попелом голів. Попіл і земля в багатьох релігіях розглядалися як знак покути. Наприклад, землю сипали на голову, обтирали себе попелом, підкидали землю та попіл догори, спали на попелі. Ці звичаї були дуже поширені в Греції, Єгипті, Аравії, а також у євреїв. Існує декілька інтерпретацій цих звичаїв. Перша — це визнання себе порохом перед божеством, друга — це знак покути, який спостерігався у євреїв. Третя інтерпретація пов’язана з ритуалом очищення. Попіл, як знак покути, згадується у Біблії: «І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші, і посипали порохом свою голову» (Іс Нав. 7,6.).
Пізніше посипання попелом набирало більш духовного значення. Звичай цей сягає далекого Середньовіччя, коли у рамках покутних обрядів попелом посипали голови грішникам і виводили цих грішників з храму. А вже у Х ст. попелом посипали всіх, хто знаходився у святині.
Сам обряд відбувається таким чином: після прочитання Євангелія і проповіді настає обряд посипання вірних попелом. Священик, який очолює Месу, посвячує попіл, зроблений із минулорічних вербових гілок, потім слідую молитва. Далі у тиші кропить попіл свяченою водою. Ця молитва звертає нашу увагу на людську скороминучість, нетривалість, і подає нам засіб — тобто покуту — для осягнення неминучості, тобто вічності. Потім священик посипає голови вірних попелом у формі хреста, кажучи: «Покайтеся та вірте в Євангеліє» (Мр. 1,15) або «Пам’ятай, що ти є порох і в порох обернешся» (пор. Бут. 3,19). Після цього Свята Меса продовжується у звичайному порядку.
текст дк. Олександр Бурмістров
