Моя дорога до Бога
Історія мого покликання розпочалася у моїй рідній парафії Успіння Пресвятої Діви Марії (м. Харків). Я прийшов до Господа в 16 років (до того часу бувши атеїстом), бо шукав істинних відповідей на фундаментальні запитання: який сенс життя? Що є правдою? Як треба жити, щоб це було правильно?
Пошук відповідей на ці й інші запитання привів мене до Бога і до римсько-католицької парафії в Харкові. У 1994 році я підготувався і приступив до Сповіді й Святого Причастя. Потім, крок за кроком, входив в життя парафіяльної спільноти, котра була дивовижним плодом діяння Божого Духа. Вона об’єднувала людей різних рас і національностей, розмовляли в ній на різних мовах, але це не перешкоджувало. Віра об’єднувала усіх. У цій парафії працювали священики з Ордену Отців Маріян. Щоправда, про це я дізнався пізніше, бо зовнішньо вони нічим не відрізнялись від єпархіальних священиків. А внутрішньо… це була спільнота братів, які з усіх сил працювали для слави Божої, встигаючи огорнути душпастирською опікою не лише парафію, але й монастир кармелітанок в пригороді, парафії в Полтаві, Миргороді, Бєлгороді й Луганську. Парафіяльний дім, а точніше, кілька залізних вагончиків, був відкритий для всіх. Стіл також був спільний і при ньому з радістю кожного дня збирались священики, сестри з трьох орденів, котрі працювали в парафії й жили в сусідніх вагончиках, молодь, парафіяни. Це все й стало для мене свідоцтвом простого і виразного євангелічного життя. І прийшов день, коли я зрозумів, що саме на цю дорогу кличе мене Господь, що священство є шляхом мого життя. Тож не вагався довго, а закінчивши всі свої справи (на це пішло два роки) прийшов до настоятеля і сказав, що хочу бути священиком в Ордені Отців Маріян. Відтоді минуло 12 років: постулат, новіціат, навчання в семінарії, роки практик і вже справжньої душпастирської праці. Роки, які були наповнені різними подіями і пережиттями, радістю і смутком, перемогами і поразками. 12 років, з яких не можна викинути нічого, бо все воно було потрібне, все є частиною моєї історії, мого шляху за Ісусом. І за все це Богу нехай буде подяка!
о. Микола Бєлічев МІС
Народився 15.04.1978 р. у м. Харкові.
В 1994 р. закінчив середню школу і поступив до Харківського Державного Університету на відділення психології, котре закінчив в 1999 р.
Того ж року вступив до Ордену Отців Маріян Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.
Навчався в Україні й Польщі. В 2008 р. захистив магістерську працю у Католицькому Люблінському Університеті Йоана Павла ІІ (KUL) і отримав титул магістра теології.
Також у 2008 р. закінчив VI курс у Вищій Духовній Семінарії в м. Городок.
Рукоположений у священики 14 лютого 2009 р. в кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії в м. Харкові.
Сьогодні працює вікарієм у парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії в м. Хмельницькому.
