Святий Станіслав Костка

св. СТАНІСЛАВ КОСТКА

Kostka 01Святий Станіслав є покровителем Польщі та Литви, і також молоді, а особливо міністрантів. Дивлячись на його життя можна сказати, що святість не вимагає стану чи певного віку, а потребує малого, але найважливішого – любити Бога і бути Йому вірним.

Народився 28 жовтня 1550р. у Росткові (Польща), зростав у родині, яка мала статус шляхти. Виховувався під пильним оком батькової строгості, маминої ніжності та родинної побожності.

В дитинстві Станіслав був звичайною дитиною, але не зовсім звичайною була його любов до Того, Якому завдячував життям та всім, що мав. Доказом цього було його уникнення поганих компаній, систематичне відвідування храму. Часто його бачили на молитві і  при читанні Святого Письма, любив усамітнення, був доброзичливим і тихим.

Незважаючи на заможність сімї, Станіслав не був розбалуваний привілеями шляхетського стану, а навпаки,ввійшов у самостійне життя загартований добрим вихованням, спертим на засади католицької доктрини. А почалось це життя з 1567р., коли він та його старший брат Kostka 02Павло, виїхали на навчання до Відня. В цей час вони жили разом і це був час випробування двох протилежних натур братів. Павло любив смакувати шансом вільного способу життя, можливості якого розширювало високе соціальне становище. Станіслав мав кардинально інший рецепт, інгредієнтами якого були: покора, послух, глибока побожність, вів життя близьке до законного. Павло цього всього не розумів і його це дратувало, через це брати часто сварились.

У Відні Станіслав сильно захворів і своє виздоровлення завдячує Богородиці, до якої мав сердечну побожність. В цей час склав шлюб до закону єзуїтів. Але тут у Станіслава виникають певні проблеми. Його серце розривалось між двома вогнями – позицією батька (він був категорично проти його вступу до монастиря), і сильним голосом Бога, який його кликав. Ситуація стала ще серйознішою, так як його не могли приняти до закону без дозволу батьків.

Один священик скерував Станіслава Костку до Авзбурга, до провінціала Гірської Німеччини Петра Канонізіуша. Через сильний стук Бога в його серце і після наступного конфлікту з братом, Станіслав вирішує залишити Відень. 10 серпня, після участі в святій Літургії він рушає в дорогу. Брат дізнається про цю новину ввечері, а пошуки ним Станіслава нічого не дають. Через 35 днів прибуває до місця призначення, провінціал ознайомлюється з характеристикою, яку мав  Станіслав, і вирішує прийняти його на 3 тижні до колегіуму св. Ієроніма, щоб краще пізнати його особистість, потім цього вибранця Бога відправляють до вічного міста-Риму, де він 28жовтня 1567р. стає членом Товариства Ісусового.

Kostka 03В новіціаті Станіслав показав себе як справжній свідок Христа, особа яка багато вимагала від себе, опромінюючи при цьому всіх своєю покорою. Вже тоді в ньому жевріла святість. На одній із Служб він чує проповідь про несподівану смерть, і каже. що це безпосередньо стосується його. Через декілька днів він відчув себе дуже погано і 15 серпня 1568р., у свято Внебовзяття Богородиці, він приймає з Божих рук вінець вічного життя. Через 2 роки після смерті відкрили гріб з тілом Станіслава,і воно було таке саме як в день смерті. Його культ ширився Європою. 31 грудня 1726 року Папа Бенедикт ХІІІ оголосив його святим.